Ми мало задумуємось про природу. Майже ніколи нею не переймаємось і не прислухаємось до її проблем. А варто. Багато людей можуть запитати : «Чому мене вона має хвилювати?» Таку точку зору мають люди, які нічим іншим, крім примноження свого капіталу не думають! А даремно! Чому так, спробуємо розібратись!
В давні часи, коли не існували різні пристрої, які полегшують життя людини, люди жили в гармонії з природою. Вони брали від неї лише те, що їм необхідно для прожиття. Для них природа була чимось більшим, ніж середовищем, в якому вони існують. Для них природа була всім! Вони її ототожнювали з Богом, приносили їй дари, щоб задобрити її і не прогнівити своїми діями. Вони ж бо розуміли, що зі зникненням природи згине весь світ і всі люди, незалежно від місця проживання і статусу в суспільстві. Вони завжди навчали своїх дітей, як необхідно мирно співіснувати з природою, які дари їй потрібно приносити, щоб не прогнівити її. Її завжди намагалися досліджувати, але досліджувати так, щоб не зашкодити їй своїми діями. І їм це вдавалося. Протягом тривалого проміжку часу люди існували за законами своїх предків, в гармонії з природою. І так би було завжди, якби не почалась епоха капіталізму.
Для капіталістів не було нічого важливішого за свій капітал, який вони намагалися примножити всіма можливими способами-чесними і нечесними. Вони почали створювати фабрики і заводи-спочатку невеликі за розміром, що ніяк не могло позначитись на природі. На той час викидів в атмосферу як таких не було, та й на Землі тоді було багато лісового покриву, що забирав надлишок СО2 в атмосфері. Але з розвитком людства потреби людей зростали, що відобразилось на природі. Капіталісти почали будувати все більше і більше великих заводів і фабрик, почали масову вирубку лісів, які рятували Землю від СО2, почали надмірний видобуток природних копалин. Ніхто тоді не думав про природу і не хотів думати. Всі думали про прибуток. А в цей час природа почала потихеньку почала просити про допомогу. Але ніхто не чув її голосу. А даремно. Через це почали зникати різні види рослин і тварин, які раніше можна було зустріти майже скрізь. Вони не могли звикнути до того, що середовище їхнього існування потихеньку втрачає свої території і на їх місці виростають заводи і фабрики, прокладаються дороги, гатяться ріки. Через це наприклад, до Червоної книги було занесено таку рибу як стерлядь, яку раніше ловили наші предки майже щодня. Вона просто не витримала, що ріки почали гатити. Через це почали гинути і представники флори! Так наприклад через спорудження греблі загинув дуб, який прожив близько 1000 років! Він був свідком багатьох подій і навіть бачив Богдана Хмельницького.
За одно з капіталістами, допомагали знищувати природу і відкривачі нових земель. Так наприклад знищили мирну морську тварину, як морська корова. Це мирне створіння мирно паслося на мілководді і не було хижою твариною. Її винищили, бо вона була їстівна і її м’ясо вважалося делікатесом і його можна було продати. Ніхто не міг подумати про те, що за якихось 50 років цей вид зникне з нашої планети, а як нагадування про себе він залишив всього декілька скелетів. Така ж доля спіткала і нелітаючого птаха, який був чимось схожим з індиком.
Зараз ця ситуація лиш погіршується з кожним днем. Рівень СО2 вже давно перевищив «дозволені рамки» і починає спричинювати підвищення температури, внаслідок чого тануть льодовики і скоро на нашій планеті не залишиться милого нашому оку сніжного покриву.
З кожним роком над Антарктидою збільшується озонова діра, що пропускає на нашу планету згубні для нас ультрафіолетові промені. Якби зараз все це б побачили наші предки, то вони б жахнулись Вони ж нас навчали, що з природою потрібно жити мирно, а не винищувати її, бо нам це вигідно.
ЛЮДИ! Давайте припинемо думати лише про себе і почнемо думати про майбутнє природи! Бо можливо, що наші діти і внуки вже не будуть ніколи бачити снігу, не будуть грати в сніжки, не будуть милуватися його відблисками. Давайте не будемо її просто напросто знищувати.Давайте будемо дотримуватись вчення нашого Кобзаря, який говорив: «Нового навчайтесь і свого не церайтесь!» Так давайте не будемо забувати вчення наших дідів-прадідів, бо без минулого ми не будемо мати майбутнього!